Завдяки «зерновому коридору» з морських портів України вдалося експортувати в 2022 році близько 15 млн т зерна. Бажано підключити також дунайські порти, можливості Ізмаїла та Миколаєва, розповсюджити міжнародні домовленості на гірничо-металургійну продукцію, яка традиційно складає найбільшу частину в експортному потенціалі України.
Залізниця не взмозі повністю замінити морські перевезення продукції підприємств ГМК на експорт у воєнний час, а збільшення тарифів на вантажні перевезення на 70% пропускну спроможність не покращило, навпаки, ще більше погіршило ситуацію.
«Катастрофічною» назвав стан справ в ГМК Станіслав ЗІНЧЕНКО – керівник «GMK Center»: річний обсяг виробництва сталі в 7 млн т відкинув Україну на 24 місце в світі, а ще нещодавно були в десятці з виробництвом близько 50 млн т. На кінець року працювало лише два металургійних підприємства та чотири гірничо-збагачувальних.
Керівники підприємств ГМК досі не пішли на масове звільнення працівників, виплачували їм 70% посадових окладів за вимушену зупинку виробництва. Але фінансові можливості роботодавців катастрофічно зменшуються, і без державної допомоги все більш реальною стає загроза гуманітарної катастрофи як наслідок безробіття десятків і сотень тисяч робітників підприємств ГМК.
Не на часі збільшення податкового тиску на підприємства, екологічні вимоги теж мабуть почекають до мирного часу. А міжнародну фінансову допомогу треба принаймні частково спрямовувати на підтримку економіки України, що воює з агресором, за пріоритетами: енергетика, ГМК та аграрно-промисловий комплекс.
Підсумковий висновок Антикризового Штабу наголосив головуючий на засіданні. Як завжди це був Анатолій КІНАХ: «Підготувати звернення до Президента України стосовно необхідності Постанови Кабінету Міністрів щодо збереження та розвитку ГМК України як базової галузі національної економіки, важливої під час війни та для відбудови України після нашої незворотної Перемоги».
